• Вісімнадцять законів духовного розвитку. ШрІ Шрі Раві Шанкар.

  • Русилів 2011, фотографічний, модельний, відпочивальний, приємний.


  • http://news.liga.net/news/N0927602.html
    Це пояснення


    А тепер особисті враження!...
    В принципі, багато чого я написала під фотками в альбомі (Докладніше ВКонтакті id5287953). Основні враження такі.
    Фестиваль мав бути наймасштабнішим в Україні. Головною метою цього фесту було привернути увагу суспільства до проблеми замків на Західній Україні. Тобто конктертно цей фест мав сприяти реставрації замку в селі Свірж. Що ми маємо в реальності? На другий день вже почали розбирати сцени. Нікому нічого не заплатили. В селі, таке відчуття, ніхто не знав про фест. В замок пускали коли кому заманеться (ні щоб заробити на екскурсіях грошей!)...З тих кого хотілось почути особисто мені я почула тільки Плач Єремії та Ніно Катамадзе. Піккардійська терція, Тінь сонця, ДримбаДаДзига, Сезарія Евора так і не виступили... Зі слів Максима Красноокого (MAd Heads), тих артистів, що вже відіграли, виселили з готелю, а тих, хто грав на другий день, просто не поселили... Мені особисто все це нагадує небачене шахрайство!... Так підірвати авторитет країни (було запрошено безліч музикантів з інших країн)!... Ошукати простих людей, що приїхали на фест...
    Так, ми отримали емоцій на наші 200 грн за квиток. Але все одно лишилось відчуття, що все ж таки того, за що ми платили, нам і не дали. Відчуття паскудне, скажу я вам...
    Але досвід, що ми здобули в цій подорожі, мені сподобався!.. ПОдібні фести - це круто!... Це такий драйв, такі насичені хвилини, що на ці дні забуваєш геть про все, що лишив удома!... Воно того варте!... Шкода тільки, що в нас багато чого в країні робиться через самі знаєте що...

    А....ще забула....оскільки замість трьох днів фесту ми мали повноцінний один і неповноцінний другий, то зібрались їхати додому на третій... При чому квитки були куплені заздалегідь, отже, довелось їх обмінювати, щоб не шукати, де зупинитись у Львові... На щастя, ми обміняли квитки, навіть прийняли дудш на вокзалі за 10 грн (холодна вода, мило, шампунь, який-не-який рушник не даються... сервіс по-українськи!) і спокійно собі поїхали додому... От тільки ми виїхали зі Свіржу трохи раніше, ніж більшість... Вже коли ми сідали на поїзд, головна зала Львівського вокзалу була переповнена людьми з фесту, що намагались обміняти квитки... Уявіть собі це!... Неможливо було уїхати нікуди ні в якому напрямку!...
    До речі, кожен з тих, хто приїхав на фест, платив по 30 грн за можливість проживати в наметовому містечку. В ці 30 грн входила можливість отримувати безкоштовно дрова (їх розбирали в мить, і народ все одно ламав дровеняки по лісу), воду (я бачила тільки "частників" в яких вода коштувала 50 коп за літр), душ (який поставили наприкінці першого дня, в який була довжелезна черга і де швидко скінчилась вода....а потім прийшов другий день і це вже стало не актуально), туалет (це ми мали, щоправда ці біотуалети переповнились дуже швидко...)
    Коротше, навіть ті "зручності", що нам обіцяли, ми також не отримали... Але це вже дрібниці, порівняно з "кідаловом" (вибачте на слові) артистів, техників, спонсорів, охорони та інших...











  • Вісімнадцять законів духовного розвитку. ШрІ Шрі Раві Шанкар.

  • Русилів 2011, фотографічний, модельний, відпочивальний, приємний.