• Декілька нових доробків вашого покірного слуги

  • Earth’s Geomagnetic Pole Reversal


  •  

    МОДЕРНІЗМ ?

     

    Модернізм - доволі неоднозначне явище як в світовій,
    так і в українській історії культури. Неоднозначним воно є практично в усіх
    ракурсах - у термінологічному, хронологічному, культурологічному,
    ідеологічному. Поняття "модернізм" увібрало власну сутність і являє
    собою дещо вкрай ірраціональне, умовне, складне для чіткого дефініювання,
    схильне до химерних метаморфоз та дифузій. Поняття "модернізм" є
    довершеним витвором модерністського мистецтва.

    Втім, не дивлячись на це, модернізм має певні
    характерні ознаки.

    Модернізм виник на противагу естетичній парадигмі
    філософії позитивізму, яка стверджувала мемітичність, натуралістичність, тотальний
    раціоналізм, ігнорування таких первинних категорій мистецтва, як краса та
    прекрасне. Натомість, модернізм спирається на "філософію життя", що
    висунула ірраціональне на перший план, спростовуючи абсолютизацію раціоналізму
    і ставлячи на найвищий щабель поезію, здатну проникнути у найвіддаленіші від
    розуму онтологічні глибини. Він утверджує мистецтво як нову реальність, що ні
    за якими параметрами не поступається об'єктивній дійсності.

    Історики культури, говорячи про модернізм, схильні до
    синекдох: ототожнення модернізму з окремим його стильовим напрямом, який
    насправді є лише окремою частиною, що жодною мірою не характеризує цілого.
    Також трапляються випадки, коли з модернізмом ототожнюється напрям, який тільки
    бере з нього свої початки, а розвивається цілком у іншому стилі. Наприклад,
    авангард, який прагнув до епатажності, деструкції, деестетизації чи декаданс,
    який естетизував потворне та перебільшену увагу приділяв феномену «присмеркової
    доби». Але чи є такі погляди настільки неадекватними, як прийнято вважати?

    В українській культурі, зокрема в літературі,
    модернізм є аж занадто умовним поняттям, адже він настільки органічно вплетений
    у загальний мистецький процес, що спроба вилучити окреме поняття набагато
    більше схожа на хірургічну операцію, ніж на важливе завдання культурології. У
    творчості одних авторів знаходимо поєднання модернізму з реалізмом чи
    романтизмом, у інших – поєднання різноманітних стилів модернізму. Наприклад, у
    творчості Івана Франка представлений реалізм («Бориславський цикл»), поєднання
    модернізму з реалізмом («Перехресні стежки») і модернізм («Мойсей», «Зів’яле
    листя»); у творчості Ольги Кобилянської знаходимо зразки символізму («Земля»)
    та неоромантизму («Людина»).

    Проблемність питання модернізму полягає у тому, що він
    є певним умовним об'єднанням різноманітних літературно-мистецьких тенденцій. Тогочасні
    літературно-мистецькі традиції мали характер не однорідної сукупності, а
    складної системи, повної внутрішніх взаємозв'язків, деформацій та відгалужень.
    Часто модернізм переплітається із попередніми мистецькими напрямами.

    Модернізм кидає виклик традиціям. Чи може той, хто
    кидає виклик традиціям, зберігати індиферентний спокій стосовно самого себе і
    не зазнавати жодних змін? Чи може той, хто прагне до втаємничення у
    трансцедентну сутність буття, пронести себе через півстоліття незмінним?
    Модернізм заперечив догматизм, ми ж намагаємося віднайти його власні
    незаперечні догми. Спроби дати визначення модернізму приречені на невдачу: його
    потрібно відчути, зрозуміти, впустити в душу.










































  • Декілька нових доробків вашого покірного слуги

  • Earth’s Geomagnetic Pole Reversal