• Earth’s Geomagnetic Pole Reversal

  • Декілька нових доробків вашого покірного слуги


  • Ось як брехливо Віктор Поліщук представляє "толерантне" ставлення поляків до українців у власній книжці "Гірка Правда. Злочинність ОУН-УПА" :

    Можна б насилу говорити про історичну неприязнь українців до поляків, ну, хай навіть ненависть українців до поляків за те, що Польща впродовж багатьох століть володіла величезними просторами України, експлуатувала її. Але говорити про історичну ненависть поляків до українців, це, просто, глузування зі здорового глузду. Можна б навіть говорити про історичну зневагу поляків до українського народу, про применшування його значення, культури, звичаїв, мови тощо. Але - не про історичну ненависть поляків до українців.[271]

    Про ненависть поляків до українців можна говорити тільки, починаючи від 1942 року, і то ця ненависть необгрунтовано скерована до цілого українського народу, до українців [271]


    Як бачимо , вважає Виктор Полищук, ненависті у стосунках між українцями та поляками не було, ну в крайньому випадку, слід
    "насилу" вважати, що лише українці  ненавиділи поляків, але в ніякому разі не можна вважати, що поляки навіть могли ненавиділи українців. І то, розважає Виктор Полищук, українці могли ненавидіти поляків ні за що інше, але лише за те, що Польща "володіла величезними просторами України, експлуатувала її".  Але, підкреслює Віктор Поліщук, категорично у жодному випадку  ніхто немає права навіть запідозрити поляків у  ненависті до українців!!! З розважань Віктора Поліщука, створюється  враження,  наприклад,  слово "бидло" польського походження, котрим поляки обзивали українців, означає щось лагідне та приємне. Не треба уважно вчитуватись у цей пасаж, щоб зрозуміти його маразматичність, розраховану на дебілів, у котрих не те що відсутні елементарні знання історії, а котрі навіть ніколи не чули про гоголівського "Тараса Бульбу".

    Цікаво, як наприклад пояснив би Віктор Поліщук польське гноблення українців в Галичині в Австро-Угорщині ще на початку 20-го століття:  http://history-ukraine.livejournal.com/14370.html  ?  Зокрема, спровоковану бійку польськими студентами  1-го липня 1910 року, що вилилася у вбивство українського студента Адама Коцка: http://history-ukraine.livejournal.com/14748.html     ?

    В іншому місці своєї книги В. П. наводить єдиний, далеко нерепрезентативний всіх випадків польсько-українських стосунків,   приклад  зневажливого ставлення поляків до українців:

    ....справді політика II Речі Посполітої була далека від демократизму, пошани культурних надбань українців, їх традицій, віровизнання тощо. Це дійсно була політика інтенсивної полонізації, про що свідчить хоч би факт, що в повітовому місті Дубні, в якому жило понад 40% українців, не було ні одної української початкової школи. Загалом кажучи: польська влада і громадська думка трактували українців, як громадян другої категорії, поляки часто без причини принижували українців. Здається, що вельми цікавою ілюстрацією пануючого до війни відношення певної групи поляків до українців є лист, писаний до мене 1992 р. з Чехо-Словаччини освіченим чехом, лікарем, котрий жив серед українців і поляків. Ось уривки з цього листа:

    "На лікарському факультеті Львівського університету звичайно кожного року було 100-110 місць, а кандидатів чотири рази більше. Полякам забезпечувалося 80% мїcць, євреям 10 і українцям 10, проте ліміту для українців не дотримувалися, бо часто на їх місце приймали росіян, для прикладу на 10 місць приймали 4 росіян і 6 україців.

    В мене була товаришка під час студій, полька, теж студентка того самого курсу Вона не була фанатичкою, знала, що я не поляк, позичала мені книжки, декілька разів ми ходили з нею в кіно, а раз навіть на танці Одного разу вона почула, що я розмовляю зі студентом-українцем по-українськи Від того часу вона відвернулася від мене, навіть не відповідала на привітання, поводилась гірше, ніж коли б я розмовляв зі студентом-євреєм по-польськи. Такої нетолерантності я не бачив у дубенській гімназії, під час перерв ми там розмовляли по-польськи, по-російськи, по-українськи, по-чеськи Більшість студентів у Львові були ендеки (націонал-демократи), а решта жила у страсі й прикидалася, що симпатизує з ними, котрих гаслом було "Польща від моря до моря" (від Балтійського по Чорне Море). Будь-яка дискусія була неможливою. І це діялося в переддень гітлерівської агресії на Польщу."

    Тут був процитований уривок з листа абсолютно об'єктивної людини, щоб проілюструвати відношення деяких кіл поляків до українців, а також з метою перестерегти тих сучасних поляків, котрі нетолерантно відносяться до українців у Польщі.[278]

    Незрозумілим лише залишається висновок В. Поліщука: чому навіть таке зневажливе ставлення поляків до українців, не слід розглядати саме проявом польської ненависті і чому воно не могло не викликати зворотної ненависті в українців до поляків -- історично-вічних гнобителів українського народу !? У демократичних державах аналогічний випадок вважається дискримінацією, і він міг запросто закінчитись цивільним позовом потерпілої сторони. Але, варто підкреслити, не лише одним таким подібним прикладом втілювалася польська ненависть. Польща, проголошуючи свою демократичність, замість того, щоб згладжувати етнічні протиріччя,  цілеспрямованою державною політикою розпалювала міжнаціональну ворожнечу. На цьому ресурсі  в супереч брехливим твердженням Віктора Поліщука про відсутність ненависті у поляків до українців подано значно більше промовистих прикладів польської "толерантності".










  • Earth’s Geomagnetic Pole Reversal

  • Декілька нових доробків вашого покірного слуги