• Earth’s Geomagnetic Pole Reversal

  • Декілька нових доробків вашого покірного слуги


  • Що на Чорному морі,
    На камені біленькому,
    Там стояла темниця кам'яная,
    Що у тій—то темниці пробувало сімсот козаків,
    Бідних невольників.
    То вони тридцять літ у неволі пробувають,
    Божого світу, сонця праведного
    у вічі собі не видають.
    То до їх дівка-бранка,
    Маруся, попівна Богуславка,
    Приходжає,
    Словами промовляє:
    — Гей, козаки,
    Ви, бідні невольники!
    Угадайте, що в нашій землі християнській
    за день тепера?
    Що тоді бідні невольники зачували,
    Дівку-бранку,
    Марусю, попівну Богуславку,
    По річах познавали,
    Словами промовляли:
    — Гей, дівко-бранко,
    Марусю, попівно Богуславко!
    Почім ми можем знати,
    Що в нашій землі
    християнській за день тепера?
    Що тридцять літ у неволі пробуваєм,
    Божого світу, сонця праведного
    у вічі не видаєм,
    То ми не можемо знати,
    Що в нашій землі
    християнській за день тепера.
    Тоді дівка—бранка,
    Маруся, попівна Богуславка,
    Теє зачуває,
    До козаків словами промовляє:
    — Ой козаки,
    Ви біднії невольники!
    Що сьогодні у нашій землі
    християнській великодня субота,
    А завтра святий празник,
    роковий день великдень.
    То тоді ті козаки теє зачували,
    Білим лицем до сирої землі припадали,
    Дівку-бранку,
    Марусю, попівну Богуславку,
    Кляли-проклинали:
    — Та бодай ти, дівко-бранко,
    Марусю, попівно Богуславко,
    Щастя й долі собі не мала,
    Як ти нам святий празник,
    роковий день великдень, сказала!
    То тоді дівка-бранка,
    Маруся, попівна Богуславка,
    Теє зачувала, словами промовляла:
    — Ой козаки,
    Ви, біднії невольники!
    Та не лайте мене, не проклинайте,
    Бо як буде наш пан турецький
    до мечеті від'їжджати,
    То буде мені, дівці-бранці,
    Марусі, попівні Богуславці,
    На руки ключі віддавати;
    То буду я до темниці проходжати,
    Темницю відмикати,
    Вас всіх, бідних невольників,
    на волю випускати.
    То на святий празник,
    роковий день великдень,
    Став пан турецький до мечеті від'їжджати,
    Став дівці-бранці,
    Марусі, попівні Богуславці,
    На руки ключі віддавати.
    Тоді дівка-бранка,
    Маруся, попівна Богуславка,
    Добре дбає —
    До темниці приходжає,
    Темницю відмикає,
    Всіх козаків,
    Бідних невольників,
    На волю випускає
    І словами промовляє:
    — Ой козаки, ви, біднії невольники!
    Кажу я вам, добре дбайте,
    В городи християнські утікайте.
    Тільки, прошу я вас,
    одного города Богуслава не минайте,
    Моєму батьку й матері знати давайте:
    Та нехай мій батько добре дбає,
    Грунтів, великих маєтків нехай не збуває,
    Великих скарбів не збирає,
    Та нехай мене, дівки-бранки,
    Марусі, попівни Богуславки,
    З неволі не викупає,
    Бо вже я потурчилась, побусурманилась
    Для розкоші турецької,
    Для лакомства нещасного!
    Ой визволи, Боже, нас,
    всіх бідних невольників,
    З тяжкої неволі,
    З віри бусурманської,
    На ясні зорі,
    На тихі води,
    У край веселий,
    У мир хрещений!


    МАРУСЯ БОГУСЛАВКА
    Картина М. Г. Дорегуса, 1947 рік.












































































































  • Earth’s Geomagnetic Pole Reversal

  • Декілька нових доробків вашого покірного слуги