• Декілька нових доробків вашого покірного слуги

  • Earth’s Geomagnetic Pole Reversal


  • 6 травня 1648 року під Жовтими Водами було розгромлене польське військо, яким командував син коронного гетьмана Миколи Потоцького Стефан. Дізнавшись про це, Потоцький з основними силами почав відступати на захід. Був спалений Корсунь. Польсько-шляхетські війська стали табором у зручному місці між Корсунем і Стеблевом, щоб тут зустріти загони Богдана Хмельницького і дати їм вирішальний бій. Проте у повстанців були великі сили, і в ніч з 15 на 16 травня Потоцький віддав наказ вирушати до Богуслава.

    Коли про це стало відомо Хмельницькому, він послав шеститисячний загін на чолі з Максимом Кривоносом у тил ворогові. У байраці Горохова Діброва козаки влаштували засідку: перекопали богуславський шлях глибокими ровами, завалили деревами і, загативши річку, залили водою яр. Вранці 16 травня тут відбулася відома Корсунська битва. Навальним ударом козаки розгромили основні ворожі сили, захопили гармати, великий обоз, взяли в полон самого гетьмана Миколу Потоцького і майже всіх воєначальників. Так були знищені основні військові сили шляхетської Польщі на Україні.

    Блискучі перемоги Богдана Хмельницького під Жовтими Водами і Корсунем стали сигналом до загального повстання селян і козаків, яке розгорнулось в народно-визвольну війну українського народу проти шляхетської Польщі. У цій війні активну участь брало й населення Богуслава.

    У 1648 роцi в містi був розташований полк Черняхівського, який входив до складу польського війська, посланого проти Хмельницького. Але цей полк був знищений загоном Кривоноса. 6 червня війська Хмельницького ввійшли в Богуслав. По дорозі до міста був знищений кармелітський монастир (заснований у 1641 році), розташаваний у лісі за три кілометри від Богуслава (тепер це місце зветься «Свята гора»), оскільки він використовувався як засі6 покатоличення українського народу.

    Богуслав у ті часи був обгороджений палісадом з трьома воротами: у гирлі річки Карячинки (Корсунські), у гирлі Богуславки (Білоцерківські) та біля торговиці (Канівські – тепер територія фабрики «Богуславка»). Хмельницький увійшов до міста через Корсунські ворота.

    Мешканці Богуслава займалось тоді хліборобством, ремісництвом і торгівлею. Щоб тримати населення у покорі, польська адміністрація збудувала на околиці міста замок. Він містився над Россю, був обнесений частоколом, земляним валом і глибоким ровом. У замку було 10 гаківниць, 4 мушкети, чималий загін. Про цю фортецю писали, що вона «очень сильна, окружена двумя стенами и двумя рвами, в крепости высокие и великолепные дворцы, принадлежащие ляхам».

    Тут і зупинився Богдан Хмельницький. Виконуючи постанову козацької ради, звідси він 8 червня 1648 року посилає перший лист до російського царя Олексія Михайловича, в якому ставить питання про допомогу Росії у визвольній війні українського народу. У Богуславі Хмельницький написав кілька своїх універсалів – звернень до народу. Тут же він приймав двох православних патріархів: влітку 1648 року константинопольського патріарха Паїсія, який прибув до нього на переговори, а у червні 1654 року – антиохійського патріарха Макарія, який повертався з Москви.

    Макарій із сином Павлом і особами, що його супроводжували, переправилися на човні через невелику річку Сваволку на острів, де стояла дерев'яна православна Покровська церква, в якій служив священником батько Марусі Богуславки. 3 острова він переправився на лівий берег Росі, де його зустрів Богдан Хмельницький із козацькою старшиною і місцевим духовенством. Разом вони оглянули замок, а потім знову перепливли Рось. У церкві на острові на честь патріарха був даний прийом. Під час обіду Хмельницький вибачався перед гостями, що весь посуд у нього глиняний, бо обоз його в той час розташувався у Києві.

    Син патріарха Павло пізніше так описав цю зустріч і місто.«Приблизились к большому городу с укреплениями и цитаделью по имени Богуслав. Переехали на судах большую реку Рось. Все шесть священиков уже ждали нас в облачениях, с хоругвями, певчими и народом, знамя христолюбивого гетьмана Зиновия было на черной и желтой материи с полосами и водруженном на нем крестом... Он подъехал от городских ворот с большой свитой, среди которой никто его не мог узнать. Все были в красивой одежде и с дорогим оружием, а он был одет в простое платье и носил малоценное оружие».

    Опісля Богдан Хмельницький ще не раз бував на Богуславщинi. Влітку 1654 року між Хохітвою та Івками довго стояв табір його військ (тепер це місце зветься «Чернечий хутір», або просто «Чернече»). 3 Богуслава 22 і 26 лютого та 11 березня 1655 року вiн надсилав листи царю про бій під Маньківкою і про наступ татар на Умань, писав патріарху Никону, щоб той посприяв прискоренню руху російських військ на допомогу Україні. Був Хмельницький у Богуславi ще й 10 червня 1655 року та і травня 1656 року.

    Три з чвертю століття минуло відтоді. Та пам'ять про славні події жива. Як своїх героїв оспiвував український народ у думах і піснях Богдана Хмельницького і його соратників Максима Кривоноса, Данила Нечая та інших. Дев'яносто років здіймає переможну булаву на площі у Києві бронзовий Хмельницький. Ім'ям його названі міста, площі, вулиці та один з вищих військових орденов.

    Іван Ніколенко
    „Нариси з історії краю”, 1994. - С. 14-16.
     



  • Декілька нових доробків вашого покірного слуги

  • Earth’s Geomagnetic Pole Reversal