• Пофігізм як концепція життєвого шляху…

  • Більше нікому


  • Всежтаки люблю я свою школу....Вчиталів що впевненні що нам в житті обов*язково знадобиться теорема про рівність прямокутників, десять методів розв*язання задач з цієї ж темі через всілякі там  Дискримінанти, і безкінечні практичні, з висновками  котрі пишуться з мети. Цього зауча з виховної роботи, з її все новими й новими доводами що до того чому не треба носити ... хм ...сказати джинси, це образити її гідність, бо насправді є ще дууууже багато речей якими можна образити цей храм науки. А найголовніше те що вона насправді вірить у все що говорить. Люблю малих відчайдушно надягають ці грьобані джинси, як вони ведуться коли вона починає прямо в коридорі кричати на них щоб вони їх зняли. Нашу директриссу яку колись перло називати мене ляличкою, яка веде історію, а навчалася на фізрука. Цю охорону яку проклинають усі учні, бо в інших школах всіх спокійно випускають, хоча насправді відіграє досить важливу роль...наприклад розмежування на привілейованих, простий люд, і вийобістих розумників. Перших випускають, за гарні очі (як не дивно це переважно хлопці), чи по дружбі з охоронцем. Других не відпускають зовсім, чи по запискам з оригінальними підписами класних керівників. Треті ржуть з перших за це їхне підлизування до охорони, непомічають других, і спокійно виходять по власноруч написаних пропусках. Кожен з них вміє підписуватися принаймні двома вчителями своєї паралелі, багатьма іншими, а деякі розумники (як я гГ) ще й підписами Богдана Бойки....ну провсяк випадок....) Дякуючи урокам хімії я знаю як визначити хто батько дитини, навіть якщо дитинко схожа на хлопця з яким мамця спала до його татка. А ще що у фотомоделі набагато більше комплексів аніж у звичайної роботящої тьоті. На історії мене навчили на тільки сприймати тему, а ще й підчас цього, рахувати усі "такби мовити" нашого любого Зюзя(історика), яке він розповідаючи тему може повторювати до п*ятидесяти з лишком разів. На географії мені проінстуктували що до поїздок до Сполучиних Штатів, розказавши про все те що треба одягнути, щоб виглядати сірою мишкою, інакше ж мене обов*язково згвалтують. З геометрією окремий випадок...ви знали що мити руки це шкідливо для вашого організму, як це....чого вас в школі вчили?
    А ще мені подобається як вони носяться з темами, футболками, зошитами, і іншим брєдом де ми можемо бачити Леді Ю. Наче з писаною торбою...Ще трошки і ми всі будемо на неї молитися, пофіг що ти не за неї... хе-хе. . .
    Звичайно ж це лише одна сторона медалі, з іншого боку у нас є гарні викладачі на чиїх уроках цікаво не лише за те що їх можна відволікти від теми і продовжувати байдекувати, а й за те як вони подають іноді навіть най не нудніші теми...дякую)




  • Пофігізм як концепція життєвого шляху…

  • Більше нікому